кляття
КЛЯТТЯ́, я́, с., діал.
Клятьба.
Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая (Сл. Б. Грінченка);
Дарій мосту не кине по собі, пустить за водою, й усі їхні розрахунки й сподівання пішли прахом, і жодне кляття тепер не важить (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)