Значення в інших словниках
-
кляуза —
кля́уза іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
кляуза —
КЛЯВЗА, донос, нашепт; наклеп, пеня, інсинуація.
Словник синонімів Караванського
-
кляуза —
див. наклеп
Словник синонімів Вусика
-
кляуза —
КЛЯ́УЗА, и, ж., розм. Наклеп (див. на́клеп²), перев. у писаній формі. – Автор, мабуть, боїться, щоб йому кар'єру Сагайдак не зіпсував, от і написав таку кляузу, – зауважив Кужель (С.
Словник української мови у 20 томах
-
кляуза —
КЛЯ́УЗА, и, ж., розм. Те саме, що на́клеп. [Бережний (з іронією):] На жаль, ще не перевелися такі люди, для яких строчити кляузи вже стало фахом (Баш, Дніпр.
Словник української мови в 11 томах