Значення в інших словниках
-
ковбик —
ко́вбик іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
-
ковбик —
КО́ВБИК, а, ч., діал. 1. Шлунок. Зганьбив його та тоді знов поклонився і пішов... Доки він схаменувся гукати на людей, я вже геть за брамою був... “Гукай! – думаю собі. – Хоч ковбика свого ввірви, нічого тепер уже не вдієш” (О. Кониський). 2. Сальтисон.
Словник української мови у 20 томах
-
ковбик —
САЛЬТИСО́Н (страва з начиненого свинячого шлунка), КЕНДЮХ, САЛЬЦЕСОН розм., КО́ВБИК діал. Під стелею звисали рожева шинка й домашні ковбаси, копчена порібрина, сальтисони (В. Кучер); Прийшов до Пилипа.., а там кендюха вже поїли (Остап Вишня).
Словник синонімів української мови
-
ковбик —
КО́ВБИК, а, ч., діал. 1. Шлунок. 2. Сальтисон. На столах стояла у великих мальованих тарілках страва; два ковбики в мисках лежали ще не початі (Кос., Новели, 1962, 92); *У порівн. — В’яжи його, пся крев!...
Словник української мови в 11 томах