Великий тлумачний словник сучасної мови

ковзко

ко́взко

Присл. до ковзкий.

|| у знач. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ковзко — ко́взко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. ковзко — КО́ВЗКО, КО́ВЗЬКО, пред. Про відчуття нестійкості на занадто гладкій, ковзкій поверхні. Дерев'яні зруби взялися льодом, біля колодязів було ковзко (І. Кириленко); Тротуари – з квадратових плит чорного каменю. По ньому ковзко ходити (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. ковзко — КО́ВЗКО. Присл. до ковзки́й; // у знач. присудк. сл. Дерев’яні зруби взялися льодом, біля колодязів було ковзко (Кир., Вибр., 1960, 301).  Словник української мови в 11 томах
  4. ковзко — Ковзко нар. Скользко.  Словник української мови Грінченка