Значення в інших словниках
-
козенятко —
козеня́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
козенятко —
КОЗЕНЯ́ТКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до козеня́ 1. Дала мені моя мати козу з козенятком (з народної пісні); Є в Лейби, не знать, де він і взяв її, й коза з козенятком (Панас Мирний); Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді ..
Словник української мови у 20 томах
-
козенятко —
КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.
Словник синонімів української мови
-
козенятко —
КОЗЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до козеня́. Є в Лейби, не знать, де він і взяв її, й коза з козенятком (Мирний, І, 1949, 192); Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Досв., Гюлле, 1961, 65).
Словник української мови в 11 томах
-
козенятко —
Козеня́, -ня́ти с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.
Словник української мови Грінченка