козенятко

КОЗЕНЯ́ТКО, а, с.

1. Зменш.-пестл. до козеня́ 1.

Дала мені моя мати козу з козенятком (з народної пісні);

Є в Лейби, не знать, де він і взяв її, й коза з козенятком (Панас Мирний);

Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді .. мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Олесь Досвітній);

Ягнятка й козенятка вже величенькі, ось-ось своїх мамів зростом наздоженуть (Остап Вишня);

* У порівн. Гіпатія притулилася звірятком біля колони, припала до подушок, дивиться на нього, ніби козенятко на страшного удава (О. Бердник).

2. перен., розм. Зменш.-пестл. до козеня́ 2.

Тася .. хутко побігла до господи. – Гарненьке створіння, – сказав я, дивлячись їй вслід. – Козенятко любе і цілий день пісня і праця (Л. Старицька-Черняхівська);

// Уживається як лагідне звертання до дитини.

Вона приязно всміхнулась до Ізі: – Домінус-магістер вже двічі питав про тебе, козенятко, – і відкинула таблички з Ізіним найменням, не позначивши спізнення (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. козенятко — козеня́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. козенятко — -а, с. Зменш.-пестл. до козеня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козенятко — КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О.  Словник синонімів української мови
4. козенятко — КОЗЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до козеня́. Є в Лейби, не знать, де він і взяв її, й коза з козенятком (Мирний, І, 1949, 192); Іноді козенятко мчало швидше і висувалось головою з-за неї; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Досв., Гюлле, 1961, 65).  Словник української мови в 11 томах
5. козенятко — Козеня́, -ня́ти с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.  Словник української мови Грінченка