Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
козирка —
кози́рка іменник жіночого роду козирна карта розм.
Орфографічний словник української мови
козирка —
КОЗИ́РКА, и, ж., карт., розм. Те саме, що ко́зир 1; козирна карта. – Ну навіщо ви пішли козиркою, коли у вас є жировий король? Ви просто не вмієте грати! (Б. Антоненко-Давидович); Суддя, що вдарити козиркою хотів, Піднявши карту, враз немов закаменів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови у 20 томах
козирка —
КОЗИРО́К (щиток головного убору); ДАШО́К, КОЗИ́РКА розм. Ніна привіталася з шофером, який уважно поглянув на неї з-під великого козирка засмальцьованої кепки (О. Копиленко); На його місце став уже насурмлений солдат, тільки з половиною дашка на солдатському кашкеті (П. Панч).
Словник синонімів української мови
козирка —
КОЗИ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́зир 1; козирна карта. Суддя, що вдарити козиркою хотів. Піднявши карту, враз немов закаменів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 82).
Словник української мови в 11 томах