козирка
КОЗИ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́зир 1; козирна карта.
Суддя, що вдарити козиркою хотів. Піднявши карту, враз немов закаменів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 82).
Словник української мови (СУМ-11)КОЗИ́РКА, и, ж., розм. Те саме, що ко́зир 1; козирна карта.
Суддя, що вдарити козиркою хотів. Піднявши карту, враз немов закаменів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 82).
Словник української мови (СУМ-11)