Великий тлумачний словник сучасної мови

козиця

кози́ця

-і, ж., розм., рідко.

Те саме, що волинка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. козиця — кози́ця іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. козиця — КОЗИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. 1. Те саме, що коза́ 1. Дикі козиці – на горах високих, Звірі – у скелях та норах глибоких (В. Багірова). 2. Те саме, що воли́нка...  Словник української мови у 20 томах
  3. козиця — ВОЛИ́НКА (народний духовий музичний інструмент, зроблений з козячої або овечої шкури і двох-трьох трубок), ДУДА́, КОЗА́, КОЗИ́ЦЯ розм., БАРА́Н діал., МІХ діал.  Словник синонімів української мови
  4. козиця — КОЗИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що воли́нка. — Ми на заручинах повинні веселиться. Он бачите — скрипаль стискає вже смика, І ходить ходором у того он рука, Що кланяється нам, тримаючи козицю (Міцк., П. Тадеуш, перекл.  Словник української мови в 11 томах
  5. козиця — Кози́ця, -ці ж. 1) Коза. 2) Родъ духового инструмента. Гол. II. 458. 3) насѣк. Pelor blapoides. Вх. Пч. I. 7.  Словник української мови Грінченка