колон
ко́лон
-а, ч.
Група стоп з одним ритмічним наголосом; віршовий рядок.
|| Така ритмічна одиниця в прозі.
Великий тлумачний словник сучасної української мовико́лон
-а, ч.
Група стоп з одним ритмічним наголосом; віршовий рядок.
|| Така ритмічна одиниця в прозі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови