колосковий

колоско́вий

-а, -е.

Прикм. до колосок.

|| Який має суцвіття у вигляді колоска.

|| у знач. ім. колоскові, -вих, мн. Те саме, що колосові (див. колосовий).

Значення в інших словниках

1. колосковий — колоско́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колосковий — КОЛОСКО́ВИЙ, а, е. Стос. до колоска. Зібравши збіжжя з нив і овочі в садах, люди святкували обжинки. Жниці-цариці з колосковими вінками додому поверталися (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. колосковий — КОЛОСКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до колосо́к. Сухим металевим дзвоном подзвонює туге колосся; колосковими хвилями переливаються жита (Гончар, Людина.., 1960, 90); // Який має суцвіття у вигляді колоска.  Словник української мови в 11 томах