колотися
коло́тися
колюся, колешся, недок.
1》 Викликати почуття болю.
|| Мати здатність колоти (у 1 знач.).
2》 Битися за допомогою холодної (колючої) зброї; колоти одне одного.
3》 Піддаватися коленню; розщеплюватися, дробитися.
4》 Пас. до колоти 4).
[І] хочеться, і [й] колеться — про які-небудь вагання.
5》 розм. Вводити шприцем у власну вену дозу наркотику (перев. кокаїну чи героїну).
6》 жарг. Зізнаватися на допиті у скоєнні злочину.
Великий тлумачний словник сучасної української мови