комплемент

комплеме́нт

-у, ч., фізіол.

Білкова речовина сироватки крові людини й тварин типу ферментів.

Значення в інших словниках

1. комплемент — комплеме́нт іменник чоловічого роду білкова речовина  Орфографічний словник української мови
2. комплемент — КОМПЛЕМЕ́НТ, у, ч. 1. біол. Група білків свіжої сироватки крові, чинник природного імунітету людини й тварини. Титр антитіл у цитотоксичних сироватках визначають за реакцією зв'язування комплементу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. комплемент — комплеме́нт (від лат. complementum – доповнення, довершення) складна речовина білкової природи, що міститься в сироватці крові тварин і людини й спричинює розчинення (лізис) бактерій. Є важливим фактором природного імунітету.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. комплемент — КОМПЛЕМЕ́НТ, у, ч., фізл. Білкова речовина сироватки крові людини й тварин типу ферментів. Вакцинована в молодому віці велика рогата худоба повністю втрачає реакцію зв’язування комплементу через два роки після щеплення (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 37).  Словник української мови в 11 томах