комплемент
КОМПЛЕМЕ́НТ, у, ч.
1. біол. Група білків свіжої сироватки крові, чинник природного імунітету людини й тварини.
Титр антитіл у цитотоксичних сироватках визначають за реакцією зв'язування комплементу (з наук. літ.);
Система комплементу активується, якщо в організм потрапляють бактерії, віруси, деякі токсини або утворюються модифіковані клітини (з наук.-попул. літ.).
2. мат. Доповнення множини до певної сукупності елементів.
Комплемент класу об'єктів;
Комплемент множини.
3. лінгв. Складник-сестра деякої вершини в структурі дерева безпосередніх складників; внутрішній обов'язковий аргумент вершини.
Комплементом перехідного дієслова є його прямий додаток, комплементом прийменника – іменна група (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)