комплементарний

КОМПЛЕМЕНТА́РНИЙ, а, е.

Взаємодоповнювальний.

У Данії планування має комплементарний характер. Держава та ринкові співгравці виробляють стратегію існування у співзалежному світі (з наук. літ.);

Факти мови свідчать про те, що категорії сексуальності й гендерності не завжди відбивають відношення контрарності: вони комплементарні, у більшості випадків взаємодіють, взаємозумовлюють і взаємодоповнюють одна одну (з наук. літ.);

Комплементарний інвертор відрізняється тим, що навантажувальний елемент має ізолювальний шар з боку консолей (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. комплементарний — комплемента́рний прикметник від: комплеме́нт  Орфографічний словник української мови
2. комплементарний — -а, -е. Взаємодоповнювальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комплементарний — комплемента́рний (від лат. complementum – доповнення, довершення) взаємодоповнювальний; ¤ к-і гени – дві незалежні пари домінантних генів, які виявляють взаємодоповнювальиу дію на формування певної ознаки організму.  Словник іншомовних слів Мельничука