комплементарний
КОМПЛЕМЕНТА́РНИЙ, а, е.
Взаємодоповнювальний.
У Данії планування має комплементарний характер. Держава та ринкові співгравці виробляють стратегію існування у співзалежному світі (з наук. літ.);
Факти мови свідчать про те, що категорії сексуальності й гендерності не завжди відбивають відношення контрарності: вони комплементарні, у більшості випадків взаємодіють, взаємозумовлюють і взаємодоповнюють одна одну (з наук. літ.);
Комплементарний інвертор відрізняється тим, що навантажувальний елемент має ізолювальний шар з боку консолей (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комплементарний — комплемента́рний прикметник від: комплеме́нт Орфографічний словник української мови
- комплементарний — -а, -е. Взаємодоповнювальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комплементарний — комплемента́рний (від лат. complementum – доповнення, довершення) взаємодоповнювальний; ¤ к-і гени – дві незалежні пари домінантних генів, які виявляють взаємодоповнювальиу дію на формування певної ознаки організму. Словник іншомовних слів Мельничука