1. Словник іншомовних слів Мельничука

комплементарний

комплемента́рний

(від лат. complementum – доповнення, довершення)

взаємодоповнювальний;

¤ к-і гени – дві незалежні пари домінантних генів, які виявляють взаємодоповнювальиу дію на формування певної ознаки організму.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплементарний — комплемента́рний прикметник від: комплеме́нт Орфографічний словник української мови
  2. комплементарний — -а, -е. Взаємодоповнювальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комплементарний — КОМПЛЕМЕНТА́РНИЙ, а, е. Взаємодоповнювальний. У Данії планування має комплементарний характер. Держава та ринкові співгравці виробляють стратегію існування у співзалежному світі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах