компонуватися

компонува́тися

-ується, недок., книжн.

Пас. до компонувати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. компонуватися — компонува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. компонуватися — КОМПОНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., книжн. Пас. до компонува́ти. Інтер'єр храму компонується за живописним принципом: у його внутрішній простір включаються лоджії над притворами або відкриті отвори внутрішніх галерей (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. компонуватися — КОМПОНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., книжн. Пас. до компонува́ти 1, 2.  Словник української мови в 11 томах
4. компонуватися — Компонуватися, -нуюся, -єшся гл. Составляться, сочиняться. Шевч. 1883, 140.  Словник української мови Грінченка