комунар

комуна́р

-а, ч.

1》 Учасник Паризької комуни.

2》 Член комуни (у 1, 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. комунар — комуна́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. комунар — КОМУНА́Р, а, ч., іст. 1. Учасник Паризької комуни. Ударом зрушив комунар Бетонно-світові підпори (В. Еллан-Блакитний); Ішли паризькі комунари На смертні грані барикад (А. Малишко); Нічого, що всі малі. Між комунарами були й такі...  Словник української мови у 20 томах
3. комунар — комуна́р (франц. communard) 1. Учасник Паризької комуни 1871 р. 2. Член якоїсь комуни.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. комунар — Комуна́р, -на́ра; -на́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. комунар — КОМУНА́Р, а, ч. 1. Учасник Паризької комуни. Ішли паризькі комунари На смертні грані барикад (Мал., За.. морем, 1950, 63). 2. поет. Борець за комуністичний лад; комуніст. Ударом зрушив комунар Бетонно-світові підпори (Еллан, І, 1958, 78).  Словник української мови в 11 томах