Великий тлумачний словник сучасної мови

комітетник

коміте́тник

-а, ч., розм.

Член комітету.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. комітетник — коміте́тник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету. – Перше своє виїзне засідання ми провели в Івано-Франківську, – розповідає перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради України.  Словник української мови у 20 томах
  3. комітетник — Коміте́тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету.  Словник української мови в 11 томах