комітетник

Коміте́тник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. комітетник — коміте́тник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. комітетник — -а, ч., розм. Член комітету.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету. – Перше своє виїзне засідання ми провели в Івано-Франківську, – розповідає перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради України.  Словник української мови у 20 томах
4. комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету.  Словник української мови в 11 томах