комітетник
Коміте́тник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комітетник — коміте́тник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- комітетник — -а, ч., розм. Член комітету. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету. – Перше своє виїзне засідання ми провели в Івано-Франківську, – розповідає перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради України. Словник української мови у 20 томах
- комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету. Словник української мови в 11 томах