комітетник

коміте́тник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комітетник — -а, ч., розм. Член комітету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету. – Перше своє виїзне засідання ми провели в Івано-Франківську, – розповідає перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради України. Словник української мови у 20 томах
  3. комітетник — Коміте́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету. Словник української мови в 11 томах