1. Словник української мови в 11 томах

комітетник

КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комітетник — коміте́тник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. комітетник — -а, ч., розм. Член комітету. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. комітетник — КОМІТЕ́ТНИК, а, ч., розм. Член комітету. – Перше своє виїзне засідання ми провели в Івано-Франківську, – розповідає перший заступник голови бюджетного комітету Верховної Ради України. Словник української мови у 20 томах
  4. комітетник — Коміте́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)