конари
ко́нари
-ів, мн. (одн. конар, -а, ч.), діал.
Грубі гілки, що ростуть від стовбура дерева.
Великий тлумачний словник сучасної української мовико́нари
-ів, мн. (одн. конар, -а, ч.), діал.
Грубі гілки, що ростуть від стовбура дерева.
Великий тлумачний словник сучасної української мови