конвойований

конвойо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до конвоювати.

Значення в інших словниках

1. конвойований — конвойо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. конвойований — КОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до конвоюва́ти. Здається, він і тих застиглих край шляху колгоспниць тільки в дні горя по-справжньому зрозумів, як пізніше зрозумів і себе, уже конвойованого німцями (О. Гончар). 2. у знач. ім. конвойо́ваний, ного...  Словник української мови у 20 томах
3. конвойований — КОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин.ч. до конвоюва́ти. З лопатою на плечі, конвойований капралом і Романюкою, Парфен неквапом виходить з двору (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 10).  Словник української мови в 11 томах