конвойник
конво́йник
-а, ч.
Той, хто супроводить кого-, що-небудь для охорони або запобігання втечі; вартовий (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиконво́йник
-а, ч.
Той, хто супроводить кого-, що-небудь для охорони або запобігання втечі; вартовий (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови