конвойник
КОНВО́ЙНИК, а, ч.
Те саме, що конвої́р.
В одному місці вже йде міньба, в іншому – бійка, а біля вагонів здоровезні мордані-конвойники з Вовчої сотні .. дудлять [спирт] з бутлів (О. Гончар);
Минула якась там година, аж заходять до камери конвойники (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)