конвойований

КОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до конвоюва́ти.

Здається, він і тих застиглих край шляху колгоспниць тільки в дні горя по-справжньому зрозумів, як пізніше зрозумів і себе, уже конвойованого німцями (О. Гончар).

2. у знач. ім. конвойо́ваний, ного, ч. Те саме, що арешта́нт.

Він не прислухався до прізвищ ув'язнених, що їх вигукував начальник етапу: його діло не прізвища, а кількість конвойованих (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. конвойований — конвойо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. конвойований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до конвоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конвойований — КОНВОЙО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин.ч. до конвоюва́ти. З лопатою на плечі, конвойований капралом і Романюкою, Парфен неквапом виходить з двору (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 10).  Словник української мови в 11 томах