конкістадори

конкістадо́ри

-ів, мн. (одн. конкістадор, -а, ч.).

Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців.

|| Загарбники, завойовники взагалі.

Значення в інших словниках

1. конкістадори — КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців.  Словник української мови у 20 томах
2. конкістадори — конкіста́дори, конквіста́дори (від ісп. conquistador – завойовник) 1. Учасники іспанських загарбницьких походів у Південну й Центральну Америку в кінці 15 – 16 ст. Походи...  Словник іншомовних слів Мельничука
3. конкістадори — КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців.  Словник української мови в 11 томах