Словник української мови в 11 томах

конкістадори

КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців.

1743 року невеличкий загін португальських конкістадорів .. вирушив у хащі тропічних лісів (Знання.., 12, 1968, 10);

// Загарбники, завойовники взагалі.

Не хижі конквістадори — Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (Рильський, І, 1960, 299).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. конкістадори — -ів, мн. (одн. конкістадор, -а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців. || Загарбники, завойовники взагалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конкістадори — КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців.  Словник української мови у 20 томах
  3. конкістадори — конкіста́дори, конквіста́дори (від ісп. conquistador – завойовник) 1. Учасники іспанських загарбницьких походів у Південну й Центральну Америку в кінці 15 – 16 ст. Походи...  Словник іншомовних слів Мельничука