конкістадори

конкіста́дори, конквіста́дори

(від ісп. conquistador – завойовник)

1. Учасники іспанських загарбницьких походів у Південну й Центральну Америку в кінці 15 – 16 ст. Походи К. супроводилися винищенням і поневоленням племен і народів Вест-Індії, Центральної і Південної Америки, спустошенням і пограбуванням цілих областей.

2. Переносно – завойовники, грабіжники, загарбники.

Значення в інших словниках

1. конкістадори — -ів, мн. (одн. конкістадор, -а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців. || Загарбники, завойовники взагалі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. конкістадори — КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців.  Словник української мови у 20 томах
3. конкістадори — КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців.  Словник української мови в 11 томах