коновонька —
КОНО́ВОНЬКА, и, ж., заст. Зменш.-пестл. до коно́вка. Закувала зозуленька В стодолі на розі, Заплакала дівчинонька В батька на порозі.
Словник української мови у 20 томах
коновонька —
КОНО́ВОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коно́вка. [Русалка:] Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії, без любої розмовоньки сповнила вщерть коновоньки… (Л. Укр., III, 1952, 188); Ой вип’ю, вип’ю коновоньку меду (Чуб., V, 1874, 368).
Словник української мови в 11 томах