коновонька

КОНО́ВОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коно́вка.

[Русалка:] Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії, без любої розмовоньки сповнила вщерть коновоньки… (Л. Укр., III, 1952, 188);

Ой вип’ю, вип’ю коновоньку меду (Чуб., V, 1874, 368).

Значення в інших словниках

1. коновонька — коно́вонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. коновонька — див. відро  Словник синонімів Вусика
3. коновонька — -и, ж., діал. Зменш.-пестл. до коновка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коновонька — КОНО́ВОНЬКА, и, ж., заст. Зменш.-пестл. до коно́вка. Закувала зозуленька В стодолі на розі, Заплакала дівчинонька В батька на порозі.  Словник української мови у 20 томах