коновод
КОНОВО́Д, а, ч., розм. Те саме, що конокра́д.
І чого то на тих ярмарках не було? .. Коноводів, мошенників [шахраїв], що обдурюють народ, так і не розминешся! (Кв.-Осн., II, 1956, 470);
Тепер вона знала, чим зробився Роман і хто брав у їх на селі коні… Коновод!.. Злодій!.. (Гр., II, 1963, 284).
Словник української мови (СУМ-11)