консистентний

консисте́нтний

-а, -е, спец.

Який відзначається значною консистенцією. Консистентне мастило.

Значення в інших словниках

1. консистентний — консисте́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. консистентний — КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Який має значну консистенцію; густий (у 2 знач.). Вал поміщається в еластичну захисну оболонку, котра обмежує й направляє його, захищає від ушкоджень і забруднень, зберігає на ньому консистентне змащення (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. консистентний — КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец. Який відзначається значною консистенцією. Консистентне мастило.  Словник української мови в 11 томах