консистентний
КОНСИСТЕ́НТНИЙ, а, е, спец.
Який має значну консистенцію; густий (у 2 знач.).
Вал поміщається в еластичну захисну оболонку, котра обмежує й направляє його, захищає від ушкоджень і забруднень, зберігає на ньому консистентне змащення (з наук.-техн. літ.);
Для надання еластомеру потрібної текстури й консистентних властивостей, жувальної здатності й тактильних відчуттів від гумки в роті використовують пом'якшувачі, пластифікатори та емульгатори (з наук.-попул. літ.);
Мащення верстата виконують спеціальними консистентними мастилами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)