консистенція
КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж.
Ступінь щільності або густини речовини.
Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (І. Франко);
Скло, .. доведене до дуже рідкої консистенції, насосами вибиралося й через труби наливалося у різні стандартні форми (Д. Бузько);
Після борщу дано ще .. по одній ложці каші, звареної з ячної крупи. За своєю консистенцією це було щось середнє між кулішем і нормальною кашею, як її варять у кожного вдома (І. Багряний);
Смоли мають напіврідку консистенцію (з наук. літ.);
* Образно. Здіймається туман, мляво горять чужі багаття, ніч розпливається на різні консистенції і кольори... (І. Карпа).
Словник української мови (СУМ-20)