консистенція

консисте́нція

(лат. consistentia – стан, від consisto – перебуваю, густішаю)

ступінь в’язкості або густини напівтвердих-напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних розчинів тощо).

Значення в інших словниках

1. консистенція — консисте́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. консистенція — Консистенция — consistency — Кonsistenz — 1) Ступінь щільності або густини речовини. 2) Ступінь в'язкості або густини напівтвердих-напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних розчинів тощо).  Гірничий енциклопедичний словник
3. консистенція — -ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. консистенція — Склад, густість  Словник чужослів Павло Штепа
5. консистенція — КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Ступінь щільності або густини речовини. Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (І. Франко); Скло, ..  Словник української мови у 20 томах
6. консистенція — Розміщення військ на квартирах, потреба  Словник застарілих та маловживаних слів
7. консистенція — Консисте́нція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. консистенція — КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини. Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (Фр.  Словник української мови в 11 томах