консистенція —
консисте́нція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
консистенція —
Консистенция — consistency — Кonsistenz — 1) Ступінь щільності або густини речовини. 2) Ступінь в'язкості або густини напівтвердих-напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних розчинів тощо).
Гірничий енциклопедичний словник
консистенція —
-ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
консистенція —
Склад, густість
Словник чужослів Павло Штепа
консистенція —
КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Ступінь щільності або густини речовини. Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (І. Франко); Скло, ..
Словник української мови у 20 томах
консистенція —
консисте́нція (лат. consistentia – стан, від consisto – перебуваю, густішаю) ступінь в’язкості або густини напівтвердих-напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних розчинів тощо).
Словник іншомовних слів Мельничука
консистенція —
Консисте́нція, -ції, -цією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
консистенція —
КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини. Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (Фр.
Словник української мови в 11 томах