консистенція
КОНСИСТЕ́НЦІЯ, ї, ж., спец. Ступінь щільності або густини речовини.
Служить нам [дотик] до пізнання не тільки форми тіл, їх консистенції, поверхні і температури, але також їх віддалення (Фр., XVI, 1955, 263);
Абрикоси для сушіння беруть стиглими, коли вони вже набули властивого сорту забарвлення, аромату та щільної консистенції м’якоті (Садівн., 1957, 275).
Словник української мови (СУМ-11)