конспіраторка

конспіра́торка

-и.

Жін. до конспіратор.

Значення в інших словниках

1. конспіраторка — конспіра́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. конспіраторка — КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. – Валентина – велика конспіраторка (Олесь Досвітній); Скільки їх, отих усіляких комітетів, у благословенній Монії! Конспіраторка Тессі!.. Тьху! Ні, вже хай буде як буде, але таємницю доведеться передати Мей (М.  Словник української мови у 20 томах
3. конспіраторка — КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. — Валентина — велика конспіраторка (Досв., Вибр., 1959, 56).  Словник української мови в 11 томах