Словник української мови в 11 томах

конспіраторка

КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор.

— Валентина — велика конспіраторка (Досв., Вибр., 1959, 56).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. конспіраторка — конспіра́торка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. конспіраторка — -и. Жін. до конспіратор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конспіраторка — КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. – Валентина – велика конспіраторка (Олесь Досвітній); Скільки їх, отих усіляких комітетів, у благословенній Монії! Конспіраторка Тессі!.. Тьху! Ні, вже хай буде як буде, але таємницю доведеться передати Мей (М.  Словник української мови у 20 томах