конспіраторка
КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор.
— Валентина — велика конспіраторка (Досв., Вибр., 1959, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конспіраторка — конспіра́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- конспіраторка — -и. Жін. до конспіратор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конспіраторка — КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. – Валентина – велика конспіраторка (Олесь Досвітній); Скільки їх, отих усіляких комітетів, у благословенній Монії! Конспіраторка Тессі!.. Тьху! Ні, вже хай буде як буде, але таємницю доведеться передати Мей (М. Словник української мови у 20 томах