конспіраторка
КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж.
Жін. до конспіра́тор.
– Валентина – велика конспіраторка (Олесь Досвітній);
Скільки їх, отих усіляких комітетів, у благословенній Монії! Конспіраторка Тессі!.. Тьху! Ні, вже хай буде як буде, але таємницю доведеться передати Мей (М. Дашкієв);
“Конспіраторка”, – осміхнувся Ґастон, згадавши, як вони нишком прокрадалися темними переходами, і покоївка раз по раз здригалася і блідла зі страху, зачувши здаля найменший шурхіт (О. Авраменко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конспіраторка — конспіра́торка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- конспіраторка — -и. Жін. до конспіратор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конспіраторка — КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. — Валентина — велика конспіраторка (Досв., Вибр., 1959, 56). Словник української мови в 11 томах