конспіраторка

конспіра́торка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конспіраторка — -и. Жін. до конспіратор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конспіраторка — КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. – Валентина – велика конспіраторка (Олесь Досвітній); Скільки їх, отих усіляких комітетів, у благословенній Монії! Конспіраторка Тессі!.. Тьху! Ні, вже хай буде як буде, але таємницю доведеться передати Мей (М. Словник української мови у 20 томах
  3. конспіраторка — КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. — Валентина — велика конспіраторка (Досв., Вибр., 1959, 56). Словник української мови в 11 томах