контртитул

контрти́тул

-у, ч., друк.

Додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги перев. в багатотомних і перекладних виданнях.

Значення в інших словниках

1. контртитул — контрти́тул іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. контртитул — КОНТРТИ́ТУЛ, у, ч., полігр. Додатковий титул, уміщений на лівій сторінці розвороту книги, перев. у багатотомних та перекладних виданнях.  Словник української мови у 20 томах
3. контртитул — контрти́тул (від контр... і лат. titulus – заголовок) додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги переважно в багатотомних і перекладних виданнях.  Словник іншомовних слів Мельничука