контртитул
контрти́тул
-у, ч., друк.
Додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги перев. в багатотомних і перекладних виданнях.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контртитул — контрти́тул іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- контртитул — КОНТРТИ́ТУЛ, у, ч., полігр. Додатковий титул, уміщений на лівій сторінці розвороту книги, перев. у багатотомних та перекладних виданнях. Словник української мови у 20 томах
- контртитул — контрти́тул (від контр... і лат. titulus – заголовок) додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги переважно в багатотомних і перекладних виданнях. Словник іншомовних слів Мельничука