контртитул

контрти́тул

(від контр... і лат. titulus – заголовок)

додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги переважно в багатотомних і перекладних виданнях.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контртитул — контрти́тул іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. контртитул — -у, ч., друк. Додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги перев. в багатотомних і перекладних виданнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. контртитул — КОНТРТИ́ТУЛ, у, ч., полігр. Додатковий титул, уміщений на лівій сторінці розвороту книги, перев. у багатотомних та перекладних виданнях. Словник української мови у 20 томах