1. Орфографічний словник української мови

контртитул

контрти́тул

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контртитул — -у, ч., друк. Додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги перев. в багатотомних і перекладних виданнях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. контртитул — КОНТРТИ́ТУЛ, у, ч., полігр. Додатковий титул, уміщений на лівій сторінці розвороту книги, перев. у багатотомних та перекладних виданнях. Словник української мови у 20 томах
  3. контртитул — контрти́тул (від контр... і лат. titulus – заголовок) додатковий титул, вміщений на лівій сторінці розвороту книги переважно в багатотомних і перекладних виданнях. Словник іншомовних слів Мельничука